Пиво вважається таким самим невід’ємним атрибутом Баварії, як і білі ковбаски Weißwurst, духова інструментальна музика чи пивний фестиваль Октоберфест. Деякі навіть вважають його п’ятим основоположним елементом.
Саме на Баварській землі розташовується половина німецьких броварень, що становить понад 600 закладів пивоваріння. А оскільки попит на авторське пиво постійно збільшується, число броварень також зростає. Провідним регіоном пивоваріння вважається Верхня Франконія, яку також називають «пивною Франконією», оскільки на один мільйон населення цього округу припадає 160 броварень із різними сортами пива.
Що цікаво, то на початку XIX століття в Баварії налічувалося майже 30 000 броварень. Більшість із них розташовувалося в сільській місцевості й виготовляло пиво для постоялих дворів навкруги. Крім того, власна броварня була майже при кожному монастирі. Слід також зазначити, що саме в Баварії в 1516 році з’явився перший закон, який регламентував виробництво пива. Це найстаріший законодавчий акт у світі, присвячений продуктам харчування й напоям, який досі не втратив чинності. І це ще не все. Баварське пиво, а також пиво з Кульмбаху, Майнфранкену, Ройту, Гофа та Мюнхена має знак якості ЄС «Захищене географічне найменування» (Protected Geographical Indication, PGI), а тому може варитися тільки тут. Кожне пиво з таким логотипом виготовляється за традиційним процесом варіння переважно з місцевих інгредієнтів і має відповідати встановленим вимогам: від вмісту сусла до кольору. Це стосується не лише відомих різновидів, як-от світлого й темного пива, сортів мерцен/фестбір, бок і доппельбок, проте також пива, що виготовляється в певних регіонах, зокрема раухбір (Бамберг), цойгль (Верхній Пфальц), келлер- і цвікельбір. Важко повірити, що таку величезну кількість різних сортів пива можна отримати з трьох інгредієнтів (хмелю, солоду й води) і двох процесів пивоваріння (верхнього й нижнього бродіння).
Хміль у пиві відіграє дуже важливу роль і є козирною картою Баварії. Майже в самісінькому її центрі знаходиться найбільший у світі регіон, де вирощують хміль – Галлертау. Там не лише виготовляють понад 80 % усього хмелю, що використовується в Німеччині, – це місце є батьківщиною Науково-дослідницького центру хмелезнавства, де з 20-х років ХХ століття розробляють нові сорти хмелю, що мають особливі аромати та є стійкими до хвороб. Сучасними лідерами продажів є «Mandarina Bavaria» (з нотками грейпфрута, мандаринів), «Huell Melon» (біла мускатна диня, абрикос, полуниця), «Hallertau Blanc» (манго, аґрус, біле вино), «2010/08/33» (абрикоси, маракуя) і «2010/72/20» (чорна смородина, ожина).